Як підтримати себе в складній ситуації? Прості і дієві способи самопідтримки

Колись я була щиро впевнена, що щоб впоратися зі стресом потрібно щось екстраординарне. Наприклад, що я маю сформувати в собі якісь специфічні особистісні якості або навчитися дзен-буддизму. Їжа, плед, музика, дихання? Ні, це занадто просто. Інакше не було б стільки страждань у світі. Я дійсно не могла подумати, що одного разу набір простих і приземлених дій зможе допомогти мені пережити такі серйозні життєві потрясіння як війна, втрата близької людини або зміна сфери діяльності. А вони допомогли. Тому тепер я ділюся цими простими речами зі своїми клієнтами. І з вами також.

Не забувайте про тіло. Їжа, питво, сон, тепло – наші базові потреби. Як би ми не намагалися про них забути, вони насамперед підтримують нашу життєдіяльність, що б не сталося.

Подбайте про себе. Випийте чашку гарячого чаю. Прислухайтеся до свого тіла: чи відчуваєте ви, як стоїте на землі? Чи відчуваєте опору в своїх ногах? Спробуйте її відчути. Не забувайте дихати, усвідомлюючи вдихи та видихи, глибоко вдихаючи та повільно видихаючи. Часто це допомагає заспокоїтись і повернути контроль над своїми емоціями.

Вчіться керувати своїми емоціями. Такі практики, як майндфулнес або «його прабабуся» медитація, допоможуть закріпити усвідомлене управління емоціями як навичку, корисну у всіх життєвих ситуаціях.


Звертайтеся за допомогою до оточуючих. А ще краще – складіть список людей, до яких ви могли б звернутися за допомогою у разі чого. Таких людей має бути хоча б 15. Подумайте, за якою саме допомогою ви звернулися б до кожного з них. Можливо, хтось зможе поспівчувати, хтось побуде надійною опорою, а хтось допоможе впоратися зі складними побутовими питаннями. Адже кожен з нас не є всесильним і часом нам просто потрібна допомога близького.

Уявіть людину, на яку ви могли б спертися. Якщо так сталося, що ви зовсім одні, не біда – згадайте того, хто підтримував та захищав вас раніше. Тато, бабуся, вчителька або найближчий друг. Що він сказав би вам у цій ситуації? Як би він вчинив, як підтримав би вас?

Намагайтеся не звинувачувати і не соромити себе. Часто в складній ситуації ми починаємо нападати на самого себе: «Ах, це зі мною трапилося, значить я невдаха і не заслуговую на щастя», «Я дурний. У розумної людини не могло таке статися», «Ось знову. Ніхто мене не любить, я не заслуговую на любов, я якийсь не такий». Як тільки ви ловите себе на таких думках, спробуйте на кілька секунд зупинити потік самозвинувачень. Він навряд чи вам зараз допоможе. Спробуйте придивитися до цих думок: чи справді вас ніхто не любить? Чи правда, що вам ЗАВЖДИ не щастить? Чи є хоча б одна людина/одна ситуація, де все складалося не так?

“Схоже зараз так”. Багато хто з нас – завзяті любителі катувати себе нескінченними «а от якби я цього не зробив, все було б краще».

Усе склалося так, як склалося. І людство досі не винайшло машини часу, здатної переносити нас в альтернативну реальність, як в «Ефекті метелика». Спробуйте прийняти те, де ви знаходитесь тут і зараз. Іноді цього досить, щоб полегшити свій стан і почати рухатися далі.

Спирайтеся на попередній досвід. Кожна людина в житті мала ситуації, де їй вдавалося впоратися зі стресом.

Спробуйте згадати: коли ви вийшли із складної ситуації переможцем? Які ваші риси допомогли вам це зробити? Хто був поруч із вами і допомагав?

Зверніться до ресурсного місця. Згадайте про місце, де ви почуваєтеся комфортно та безпечно. У когось це власна кімната, у когось – парк чи берег річки. Відвідайте це місце – насправді або у вашій уяві. Побудьте там стільки, скільки вам хочеться.

Займіться чимось, що приносить вам задоволення та надає енергії. Хобі, робота, спілкування, сон, смачна їжа, прогулянка – у кожного це індивідуально.

Якщо ж цих способів виявилося недостатньо і ви все ще перебуваєте у складних та важких переживаннях – не чекайте та записуйтесь на консультацію до психотерапевта.